У чинному законодавстві України передбачено два способи оподаткування доходів від здачі житла в оренду.
За правилами статей 319 і 320 Цивільного кодексу України (ЦКУ), власник майна має право вільно ним розпоряджатися і використовувати, в тому числі для підприємницької діяльності. Це положення дає можливість власникам житла здавати його в оренду на основі платного договору. Орендодавець та орендар самі визначають розмір плати за користування житлом.
У пункті 170.1.2 статті 170 Податкового кодексу України (ПКУ) зазначено, що розмір податкового зобов'язання з доходу від здачі житла в оренду обчислюють на основі орендної плати, зазначеної в договорі. Сума фіскального зобов'язання не може бути меншою за мінімальну суму платежу за повний чи неповний місяць оренди.
Мінімальну суму орендної плати щороку визначає місцева влада. Там затверджують її базовий розмір в розрахунку за один квадратний метр загальної площі житла і коефіцієнти корекції. Їх вводять, щоб при розрахунку орендної плати конкретної квартири враховувалося її розташування в межах міста - в історичній зоні, в центрі, поруч з ним і на околиці.
Відповідальність за несплату податків з доходів від здачі житла в оренду
Законодавці вважають правопорушенням несплату податків і виконання фіскальних зобов'язань із запізненням. Орендодавець в поточному році сам обчислює і сплачує податок щоквартально.
За правилами ст. 170 ПКУ, податкову виплату треба зробити протягом 40 календарних днів після останнього дня минулого звітного періоду.
За несплату податку в термін, по ст. 127 ПКУ, орендодавці платять штрафи в таких розмірах:
- 10% від суми неоплаченого вчасно податкового зобов'язання при запізненні з платежем на 30 календарних днів включно;
- 20% від суми неоплаченого вчасно податкового зобов'язання при запізненні з платежем на термін більше 30 календарних днів.