Чи можуть відібрати житло за борги ЖКП - відповідь Мінрегіонбуду


Ми звернулись до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з наступними питаннями:

При якій сумі боргу по оплаті за ЖКП може бути накладено арешт на житлову площу боржника?

Чи може виконавча служба накласти арешт на нерухомість, яка числиться єдиною житловою площею боржника?  Якщо так, то при якій сумі заборгованості це може статися?

Попросили надати статистику відчуження майна за борги за ЖКП.

Поцікавилися, чи можливий арешт житлової нерухомості боржника відповідно до спрощеною системою стягнень податків?

Ми отримали роз'яснення, в якому представники міністерства, майстерно уникаючи відповіді на поставлені питання, повідомляють:

  • вирішення питання заборгованості населення за житлово-комунальні здійснюється в рамках Закону України «Про житлово-комунальні послуги»;
  • за статтею 20 зазначеного Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або Законом.  Якщо він не виконує цю умову, постачальник послуг може звернутися з позовом до суду;
  • виходячи з постанови Верховної Ради «Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України», місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, підприємствам і організаціям, незалежно від форм власності, заборонено відключати житлові приміщення від енерго-, тепло-, водо- та газопостачання і  виселяти з житла громадян у разі невнесення ними плати за житлово-комунальні послуги у зв'язку з невиплатою заробітної плати або пенсії;
  • статтею 9 Житлового кодексу Української РСР визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як на підставі і в порядку, передбаченому Законом.

16.12.2019